Инсульт шкала mrs

Шкала Рэнкина инсульт: как ее правильно трактовать

Инсульт шкала mrs

Дополнительное образование:

«Кардиология»

ГОУ «Институт усовершенствования врачей» Минздравсоцразвития Чувашии

Контакты: scherbakova@cardioplanet.ru

Медицинская статистика ставит инсульт на одно из первых мест в мире как причину потери трудоспособности. Лишь 20% перенесших его больных возвращаются к полноценной жизни. В основном это люди трудоспособного возраста.

Для стариков же он оканчивается потерей части функций организма и утратой способности к самообслуживанию. Врачи бьют тревогу — все чаще острое нарушение мозгового кровообращения случается в молодом возрасте. Поэтому так важна разработка эффективной реабилитации индивидуально для каждого пациента.

Для этого нужна объективная оценка функционального состояния пациента после инсульта.

Оценка состояния пациента после инсульта

Для оценки неврологического состояния пациента используются разные шкалы, основанные на клинических обследованиях рефлексов и функциональных тестах. Они позволяют оценить эффективность проведенного лечения и составить план реабилитации.

Определить степень инвалидизации после инсульта позволяет шкала Рэнкина.

Инвалидизация – это последствие (исход) тяжелых поражений головного мозга, в частности инсульта, которое влечет за собой нарушение двигательной активности, чувствительности, когнитивных функций и эмоциональной сферы.

Шкалой Рэнкина неврологи пользуются с 1988 года. В начальном виде она включала 6 ступеней – от нулевой (без последствий) до 6 – гибель пациента. Созданная впоследствии модифицированная шкала предназначается именно для установления уровня утраты жизненных функций для разработки дальнейшей реабилитации пациента.

Оценочные шкалы

Шкала Рэнкина предполагает использование данных, полученных в результате обследования неврологического состояния пациента с инсультом по шкале NIHSS, разработанной американским Национальным институтом здоровья.

Она устанавливает балльную систему оценки от минимальных значений – 3 – 5 баллов до 25. Тесты используют не только для определения тяжести инсульта, но и для планирования дальнейшего лечения (тромболитической терапии).

Шкала позволяет оценить:

  • уровень сохранности речи;
  • болевую чувствительность;
  • степень нарушения двигательных функций;
  • способность концентрировать внимание;
  • уровень сознания;
  • уровень согласованности движений.

Еще одна оценочная система – это шкала Бартеля. Она дает возможность определить степень зависимости пациента от посторонней помощи. Критериями оценки является способность совершать повседневные действия:

  • все процедуры личной гигиены (умывание, купание, чистка зубов, бритье);
  • прием пищи, включая возможность порезать ее;
  • одевание;
  • посещение туалета;
  • передвижение (подъем с постели, дальность самостоятельного передвижения, подъем по лестнице).

Сводя воедино показатели проведенных тестов и обследований, доктор анализирует данные и присваивает пациенту соответствующую ступень по шкале Рэнкина.

Шкала Рэнкина

Ее принцип – это деление нарушений функций по уровню тяжести. Нулевая степень – самая легкая, пятая – это самая тяжелая, когда человек пожизненно не сможет оправиться от последствий инсульта:

  1. Нулевая – нарушений нет.
  2. 1 степень. Дееспособность снижена незначительно, больной может выполнять все привычные для него действия. Небольшие нарушения могут касаться речи, способности читать и писать. Это могут быть эмоциональные расстройства, снижение чувствительности и затруднения в движении. При этом он сохраняет возможность выполнять работу, самостоятельно передвигаться и делать обычные дела. Под словом «обычные» подразумеваются действия, которые он совершал более 1 раза в месяц.
  1. 2 степень – умеренная (легкая ) потеря дееспособности. При этой степени сохраняется способность к самообслуживанию, но утрачивается возможность делать обычные дела. К ним относится вождение автомобиля, работа, чтение и другие. При этом человек может самостоятельно совершать непродолжительные прогулки, ходить в магазин, готовить еду. 2 степень потери дееспособности предполагает, что больной может оставаться без посторенней помощи более одной недели.
  2. 3 степень – средняя потеря дееспособности. Такой пациент нуждается в посторонней помощи для ведения хозяйства – походов в магазин, приготовления еды, домашней уборки. При этом он в состоянии самостоятельно передвигаться по квартире, отправлять естественные надобности, совершать ежедневный туалет. Такие пациенты нуждаются в присмотре несколько раз в неделю. Некоторым из них нужна психологическая помощь.
  3. 4 степень. Средне-тяжелая потеря дееспособности предполагает ежедневное присутствие в доме помощника. В этом состоянии больной не может передвигаться без посторонней помощи и ухаживать за собой. Но его можно оставлять одного на непродолжительное время. Отличить 4 и 5 степень можно именно по этому показателю – какой период времени в течение дня больной может провести один.
  4. 5 степень – тяжелая. Человек прикован к постели, у него наблюдается недержание мочи, ему нужна постоянная сиделка.

Реабилитация – главная составляющая медицинской помощи после лечения острого состояния при инсульте. Это длительный процесс, направленный на максимальное избавление от неврологических нарушений. Успех восстановительного лечения во многом зависит от индивидуальных особенностей пациента.

Шкала Рэнкина существенно облегчает задачу невролога, который должен составлять поэтапный план реабилитации. Кроме того, данные шкалы помогают и врачам, непосредственно проводящим мероприятия по восстановлению больного.

Используется она и в самом процессе реабилитации для оценки его эффективности.

Также шкала позволяет определить необходимость использования и вид вспомогательных средств для передвижения (трость, ходунки, коляска).

Источник: https://CardioPlanet.ru/zabolevaniya/insult/shkala-insulta-renkina

Шкали з неврології

Инсульт шкала mrs

Медичні онлайн-шкали по неврології, необхідні в практиці клініциста в роботі з його пацієнтами.

Шкала BARHTEL

Представлена ​​Dorothea Barthel в 1955 році, шкала оцінює індекс активності у повсякденному житті.

Інструкція по застосуванню:

  • Індекс повинен відображати реальні дії хворого, а не передбачувані.
  • Основною метою є встановлення ступеня незалежності від будь-якої допомоги, фізичної чи вербальної, якою незначною не була би ця допомога і якими би причинами вона не викликалася.
  • Необхідність нагляду означає, що пацієнт не є незалежним.
  • Рівень функціонування повинен визначатися найбільш оптимальним і доступним для конкретної ситуації шляхом, найчастіше шляхом опитування пацієнта, його родичів і друзів, а також медичного персоналу, однак настільки ж важливі безпосереднє спостереження і здоровий глузд. Пряме дослідження не потрібно.
  • Зазвичай оцінюється функціонування хворого за період попередніх 24-48 годин, однак іноді обгрунтований і більш тривалий період оцінки.
  • Середні категорії означають, що пацієнт здійснює понад 50% необхідних для виконання функції зусиль.
  • Категорія “незалежний” допускає використання допоміжних засобів.

Загальна кількість балів – 100. Чим вище оцінка, тим вище рівень незалежності.

  • 0 до 20 балів – повна залежність
  • 21 до 60 балів – виражена залежність
  • 61 до 90 балів – помірна залежність
  • 91 до 99 балів – легка залежність

Шкала NIHSS

Шкала тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я США – National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS). Використовується для об’єктивізації стану пацієнта з ішемічним інсультом при надходженні, в динаміці процесу і результату інсульту до 21 діб перебування в стаціонарі.

Шкала відрізняється очевидною простотою, заповнення її вимагає не більше 5-10 хвилин, дисциплінує лікаря в плані необхідності всебічного дослідження неврологічного статусу, дозволяє реєструвати динаміку стану пацієнта в гострому періоді захворювання.

Оцінка результатів в балах:

  • 0 – стан задовільний;
  • 3-8 – неврологічні порушення легкого ступеня;
  • 9-12 – неврологічні порушення середнього ступеня;
  • 13-15 – важкі неврологічні порушення;
  • 16-34 – неврологічні порушення крайнього ступеня тяжкості;
  • 34 – кома

Скандинавська шкала інсульту

Для комбінованої оцінки ступеня тяжкості пацієнтів в гострому періоді ішемічного інсульту та ефективності проведеного лікування, Європейська ініціатива по інсульту рекомендує також використовувати Скандинавську шкалу інсульту (SSS; Scandinavian Stroke Study Group).

Бали складаються в суму з 10 перерахованих вище груп, де мінімальний бал – 0, максимальний – 60. Ефективність проведеної терапії інсульту оцінюється за ступенем поліпшення загального стану, що включає в себе швидкість регресу неврологічної симптоматики, яку визначають за допомогою неврологічного огляду, лабораторних та функціональних методів дослідження:

  • значне поліпшення стану – регрес неврологічної симптоматики на 10 і більше балів
  • помірне поліпшення – регрес неврологічного дефіциту менше ніж на 10 балів
  • незначне поліпшення – мінімальний регрес неврологічної симптоматики (1-2 бали)

Шкала ABCD2

Клінічну шкалу ABCD2 застосовують для оцінки ризику розвитку раннього інсульту після перенесеної транзиторної ішемічної атаки (ТІА) та виявлення пацієнтів, яких слід госпіталізувати.

Шкала ABCD2 (від перших букв англійських слів age, blood pressure, clinical features, duration of symptoms, diabetes mellitus) включає наступні пункти:

Інтерпретація отриманих результатів:

Підсумок 0-3 бали: Низький ризик– Ризик інсульту протягом 2 днів: 1.0%– Ризик інсульту протягом 1 тижня: 1.2%

– Ризик інсульту протягом 3 місяців: 3.1%

Підсумок 4-5 балів: Помірний ризик– Ризик інсульту протягом 2 днів: 4.1%– Ризик інсульту протягом 1 тижня: 5.9%

– Ризик інсульту протягом 3 місяців: 9.8%

Підсумок 6-7 балів: Високий ризик– Ризик інсульту протягом 2 днів: 8.1%– Ризик інсульту протягом 1 тижня: 11.7%

– Ризик інсульту протягом 3 місяців: 17.8%

Шкала Хачінского

Популярним інструментом для діагностики судинної деменції та її відмежування від деменцій типу Альцгеймера є ішемічна шкала Хачінского. Вона складається з 13 пунктів, що представляють собою перелік клінічних ознак захворювання при судинній деменції.

Сума 7 балів і вище вказує на діагноз судинної деменції, 4 бали і нижче – на діагноз хвороби Альцгеймера. Проміжна оцінка може трактуватися як ймовірна змішана (судинно-атрофічна) природа деменції.

Шкала Mayo

Шкала коми Мейо (Mayo) розроблена в 2005 році. Перевагою цього методу є відсутність мовного контакту у інтубувати хворого, або хворого з трахеостомою.

Оцінка результатів:

  • 16 балів – ясна свідомість
  • 15 балів – сомноленція
  • 14 балів – оглушення
  • 9-12 балів – сопор
  • 4-8 балів – кома
  • 3 бали – смерть мозку

Шкала Ashworth

При вимірювання спастичності та ефектів лікування цього стану, можуть використовуватися оціночні шкали. Досить широке поширення набула шкала Ешворта (Ashworth), яка використовується для вимірювання ступеня тяжкості і частоти опору пасивним рухам за п’ятибальною оцінкою (від 0 до 4).

Для того щоб використовувати цю шкалу, лікар переміщує кінцівки пацієнта в повному діапазоні їх руху і оцінює м’язовий тонус, отримуючи суб’єктивні вимірювання. Числові дані отримують в ході згинання ліктя, зап’ястя, пальців, в тому числі великого, саме в такому порядку. Пацієнт повинен перебувати в положенні сидячи.

Європейська шкала інсульту

Європейську шкалу інсульту можна використовувати для оцінки стану пацієнтів з інсультом в басейні среднемозговой артерії, що недавно стався.

  • Максимальна оцінка: 100 балів – Абсолютно здорова людина
  • Мінімальна оцінка: 0 балів – Максимально вражена людина

Шкала Розена

Оцінка результатів проводиться виходячи з того, що сумарна оцінка 4 і більше балів вказує на судинну деменцію, 2 і менше балів на первинну дегенеративну деменцію, 3 бали не дозволяє прийняти рішення і вимагає подальшого дослідження.

Шкала NRS

Шкала NRS (Nrurological Raiting Scsle) – шкала що використовується для оцінки стану хворого на розсіяний склероз.

Оцінка стану хворого:

  • 100 балів – відсутні зміни в неврологічному статусі
  • 98-70 балів – неврологічні порушення легкого ступеня тяжкості
  • 69-40 балів – неврологічні порушення середнього ступеня тяжкості
  • 39-10 балів – важкі неврологічні порушення

Шкала денної сонливості Епворт (Epworth)

Шкала Епворт – це серія питань, які широко використовують для вивчення впливу сну на денний спосіб життя, звичайно в сукупності з іншими критеріями. Цей опитувальник має високий рівень чутливості для визначення порушень сну: безсоння, апное уві сні, нарколепсії.

  • 0-3 балів – норма
  • 3-9 балів – інсомнія (безсоння)
  • 9-16 балів – синдром обструктивного апное сну
  • 16-24 бали – нарколепсія (гіперсомнія центрального генезу)

Источник: https://medical-club.net/uk/?p=25732

Больница103.Ру
Добавить комментарий